ПРО ПІДЛІТКА

Підліток іноді жахливий. З ним неможливо домовитися і нестерпно перебувати поруч. Обійняти себе він рідко дає. І постійно відстоює свої інтереси, на які ніхто особливо не зазіхає. Він раптово виріс і не знає, куди подіти руки і ноги, які стали такими величезними. І йому кажуть: ти такий великий дядько! Або тітка! А йому спати хочеться і лежати - не тому що він ледар, а тому що маса енергії на це зростання і витрачається. І гормони киплять. І дві головні думки в голові: перша - що його ніхто не розуміє. Він самотній!

І друга - що з ним нічого не може трапитися. Ось зовсім він безсмертний. Смерть - це для інших. А він, навіть якщо стрибне з вікна, полежить трошки, послухає, як всі плачуть, встане і піде собі у своїх справах. І дуже нерозумно, що ви кричите щось про шапку, яку потрібно одягнути. І без шапки нічого не буде! А, якщо що, він взагалі з дому може піти і прекрасно жити. У друзів або сам по собі. А потім займеться бізнесом, розбагатіє - адже всі, хто займаються бізнесом, дуже багаті, - і покаже всім, де раки зимують. І немає нікого ранимішого від підлітка. І треба з ним поводитися обережно і м'яко, як з гранатою бойовою.

Важко з ними, дуже важко. А потім - нічого, все проходить. Але цей важкий період часто буває. Головне - відношення не зіпсувати. І не докоряти нічим. І наполегливо благати не вимикати телефон. І м'яко схиляти до праці і корисних занять, хоча це так важко. І ще підліток може вам купу несправедливостей і звинувачень наговорити. Марк Твен правильно описав підлітковий вік: це диво, що у таких дурних батьків могла народитися така розумна дитина. Але ви все одно вибачте свого підлітка за все, за всі прикрості і непослух.

Тому що він потім плаче, коли ніхто не бачить. Гірко плаче по ночах, як в ранньому дитинстві. І сльози котяться - я це точно знаю. І все життя він буде пам'ятати свої витівки і злі слова - якщо ви йому не допоможете все забути. Прощати треба своїх безглуздих підлітків. Жаліти. Гладити, навіть якщо вони нахлобучуються, як дикобрази. Все це пройде, а любов залишиться, ось побачите. І бережіть своїх. Поки вони підлітки - вони в небезпеці. Будьте терплячі - по можливості. І захищайте, як можете, від чужих. А потім разом перейдете цей хиткий місток між дитинством і юністю - і все буде нормально. Точно буде. Якщо берегти і любити.

Анна Кір'янова

Осторожно, отравлено: что делать с травлей в школе?

Разбираемся, как устроена травля в школьных коллективах, и что могут сделать родители и учителя, чтобы её пресечь.

О травле часто не говорят вслух, потому что это может навредить репутации школы, учеников или родителей. Но она существует и может принести большие проблемы всем, кто в ней участвует — включая инициаторов агрессии. Двигателями травли являются невежество, максимализм и социальное окружение, которое во многом создаёт предпосылки для давления на отдельных членов сообщества.

Самый напряжённый в этом отношении возраст — 11-14 лет, когда подростки ищут себя и своё место в мире. Выстраивая свою идентичность, они объединяются в группы. В этот период детские коллективы очень сепарированы и имеют прямолинейную идеологию без градиентов: мир для подростков делится на чёрное и белое. Сформировавшиеся группы подростков стремятся поддерживать целостность.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ДІТИ ЯКИХ СТОЯТЬ НА ПОРОЗІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Юнацький вік — по-своєму прекрасний і важ­кий, тому намагайтеся бути більш уважними й чуйними у спілкуванні зі своїми дітьми.

У цей період юнаки та дівчата переживають чергову кризу розвитку, тому серйозно ставтесь до їхніх почуттів і переживань, адже вони не на­думані, а справжні.

Думка друзів для них важливіша за думку батьків, тому спробуйте бути для дітей не про­сто татом чи мамою, але ще й другом.

Це вік, коли діти особливо прискіпливі до своєї зовнішності, тому навчіться робити їм компліменти.

Незважаючи на незавершеність процесу фор­мування особистості, підлітки вже вважають себе повноправними дорослими людьми. Тому став­теся до них, як до дорослих, цікавтесь їхньою думкою, радьтеся з ними, при кожній нагоді підкреслюйте їхню значущість.

Юнаки, підлітки, не терплять авторитарно­го стилю керівництва. Будьте демократичними у своїй сім’ї.

Діти особливо інтенсивно беруть участь у су­спільному житті. Вони виконують безліч соці­альних ролей, на першому місці у них дружба і кохання, тому інтелектуальна активність зни­жується. Поставтеся до цього з розумінням.

Юнацький вік зазвичай супроводжується бурхливим почуттям закоханості, а точніше почуттям невзаємності, нерозділеного кохан­ня або навпаки, надто близькими стосунками, частими змінами об’єкта закоханості. Наслідок: переживання зради, ревнощі, образи, болісне розривання стосунків, депресії. Усі ці життєві перипетії не повинні проходити без батьківської уваги. Але не будьте надто нав’язливими, якщо зараз вам не хочуть про це розповідати, можливо, варто почекати, поки все налагодиться. Навіть якщо вам докладно не відома причина синових чи доньчиних сліз, усе одно скажіть, що ви під­тримуєте, хочете допомогти. Більшість батьків не вміють чи не хочуть розмовляти на інтимні теми зі своїми дітьми. Можливо тому, що по­чинати про це говорити з юнаками та юнками трохи запізно. Перша бесіда на таку тему мала відбутися ще в дошкільному віці, саме тоді, коли ваш малюк запитав: «А звідки беруться діти?». Звичайно, слід відповідати у зрозумілій формі, враховуючи особливості віку. А потім, з часом, плавно доповнювати й уточнювати вже підняте питання. Отож, з юними особис­тостями ви вже зможете легко говорити про сімейні цінності, подружню вірність, засоби контрацепції, венеричні захворювання, обго­ворити всі «за» і «проти» дошлюбних статевих стосунків.

Крім того, цей період характеризується ба­гатьма негативними чинниками. Найгірше, коли юна людина, не впоравшись зі своїми почуттями, неприємностями, не може знайти підтримки в оточення і накладає на себе руки. Інший, теж дуже складний випадок, — небажана вагітність ще не готової стати матір’ю дівчини, коли аборт є одним із не найкращих виходів із ситуації. По­ширеним наслідком конфлікту з батьками є втечі з дому. У поодиноких випадках — назавжди. А що чекає молодих людей на вулиці, де свої жорсткі закони, яких треба дотримуватися, щоб жити? Там усе дозволено і за все треба платити: алкоголь, наркотики, крадіжки, бійки, прости­туція. Тому ви як найближчі для дитини люди мусите бути завжди готові попередити, запобігти й допомогти!

У цьому періоді діти роблять важливий крок назустріч майбутньому. Від того, в якому напрям­ку він буде зроблений, багато в чому залежить їхня доля. Ідеться про вибір професій. Не про­сто — куди піти вчитися, а ким бути в житті: зупинитися на досягнутому чи продовжити на­вчання у виші, працювати за вузькою спеціалі­зацією чи розширити сферу діяльності. Тут ваше завдання — не нав’язувати свої думки, а про­говорити кілька варіантів і підтримати рішення, яке оберуть діти.

Щоб зменшити негативні переживання і болісний процес дорослішання, варто залучати підлітків до:

• громадської праці (прищеплювати їм ба­жання бути корисними для інших);
• творчості (мистецтво, література, спорт ма­ють також і психотерапевтичний ефект);
• волонтерської діяльності;
• участі в молодіжних організаціях.

І пам’ятайте: поганих дітей не буває!